5 жовтня 2026 року Нобелівський комітет присудив премію з фізіології та медицини американському нейробіологу Карлу Дайссероту, а також німецьким ученим Петеру Гегеманну і Георгу Нагелю. Підставою стало відкриття світлочутливих іонних каналів і розвиток оптогенетики — методу, що дає змогу вмикати й вимикати активність окремих нервових клітин за допомогою світла. Грошова частина нагороди — 12 мільйонів шведських крон (близько $1,2 млн).
Підтверджений хід досліджень
Гегеманн і Нагель вивчали світлочутливі білки в одноклітинних водоростях і відкрили каналродопсини — білки, що реагують на світло та пропускають іони через клітинну мембрану. Дайссерот використав ці результати для керування активністю нейронів. Він уперше ввів ген каналродопсину в нервові клітини щурів і, висвітлюючи їх синім світлом, запустив нервовий сигнал. Згодом учений адаптував цей світлокерований перемикач для нейронів у мозку живих мишей.
Оцінка комітету та початок тижня оголошень
У Нобелівському комітеті зазначили, що ці відкриття започаткували нову еру в нейронауці. Технологію вже застосовують для дослідження роботи мозку, а також вивчають її потенціал для лікування неврологічних і психічних захворювань. Оголошення лауреатів відкриває Нобелівський тиждень; надалі організатори оголосять переможців премії з хімії, літератури, фізики, економіки та премії миру.
Залишити відповідь