Палац Гредлів: історія київського маєтку на Липках
Палац Гредлів у Києві — один із тих особняків на Липках, повз який легко пройти, не зупинившись. Біла стіна з аркадою на розі вулиць Інститутської та Липської, балкони, ліпнина, тихий двір за гратами. А за фасадом — історія родини, яка встигла побудувати прибутковий дім, втратити його в часи революції, повернути в роки непу і знову втратити вже назавжди. Сьогодні будівля, відома в місті як палац Гредлів, належить державі, частково відреставрована і повільно відкривається місту. У цьому матеріалі — про те, як з’явився цей дім, хто жив у ньому до 1917 року, що змінила радянська доба і що залишилося від оригінального декору після реставрації останніх років.
Для киян Липки — це не район розкішних вілл, а щільна забудова кінця XIX — початку XX століття, де особняки стоять поруч із прибутковими будинками та дохідними квартирами. Палац Гредлів — саме з таких: збудований як прибутковий дім для заможної родини, він і зараз виглядає радше як міський палац, ніж як приватна садиба. Звідси й назва, яка закріпилася в київському фольклорі — попри те, що архітектори радше назвали б його прибутковим особняком у стилі неоренесансу з елементами модерну.
Хто такі Гредлі і звідки вони приїхали до Києва
Палац Гредлів — це назва, яка говорить про власників більше, ніж здається на перший погляд. Родина Гредлів належала до київських промисловців і купців іноземного походження, які осіли в місті ще в середині XIX століття. Документи київської міської управи згадують прізвище Гредль серед купців 2-ї гільдії ще в 1860-х роках. Згодом родина зайнялася нерухомістю: купівлею земельних ділянок на Липках і спорудженням прибуткових будинків. Це був типовий шлях для київського купецтва — спочатку торгівля, потім банківські операції, потім кам’яне будівництво в центрі.
До наших днів збереглося кілька згадок про старшого Гредля, який тримав контори спочатку на Хрещатику, потім на Фундуклеївській. Зрозуміти, як саме родина потрапила саме на Липки, нескладно: з кінця 1870-х років цей район почали забудовувати як новий аристократичний квартал. Тут вже стояли маєтки Терещенків, Бродських, Демідових. Для прибуткового дому на розі двох центральних вулиць це був ідеальний майданчик: орендарі — чиновники, юристи, інженери, дипломати, які працювали в установах на Хрещатику та Володимирській.
До 1917 року Гредлі встигли побудувати в Києві щонайменше два великі прибуткові будинки. Той, що відомий сьогодні як палац Гредлів, став найпомітнішим. У літературі з історії київської архітектури будівлю часто називають просто «прибутковий будинок Гредлів», але в міських путівниках і усних переказах закріпилася саме назва «палац» — через масштаб фасаду і його декоративне оформлення.
Хто спроектував будинок і в якому стилі його звели
Більшість дослідників київської архітектури кінця XIX століття пов’язують авторство проєкту з відомим київським архітектором того періоду. Точна атрибуція досі залишається предметом архівних пошуків: у відділі рукописів Національної бібліотеки України зберігаються справи, де фігурує прізвище Гредлів як замовників, але підпис автора креслень частково пошкоджений. Більшість краєзнавців сходяться на версії, що будинок спроєктував один із випускників Петербурзької академії мистецтв, який працював у Києві в 1890–1910-х роках і спеціалізувався саме на прибуткових будинках у стилі неоренесансу.
Архітектурне обличчя будівлі формують кілька характерних прийомів:
- Симетричний фасад по головній осі з акцентом на центральний ризаліт, увінчаний аттиком.
- Великі арочні вікна на другому поверсі — «палацові», з ліпними обрамленнями і замковими каменями.
- Балкони з кованими гратами на рівні другого і третього поверхів — з боку двору вони утворюють відкриту галерею.
- Оздоблення цоколя рустом, що імітує кам’яну кладку.
- Ліпнина з рослинним і геральдичним орнаментом у фризі та на пілястрах.
У плануванні будівля типова для київського прибуткового дому початку XX століття: перший поверх — торгові та конторські приміщення з окремими входами з вулиці, вище — житлові квартири з парадними сходовими клітинами. У дворі — флігель, господарські прибудови і внутрішній дворик, де колись тримали коней для каретного двору. Цей дворик і зараз можна побачити з боку вулиці Липської через металеву браму.
Що відомо про інтер’єри до революції
Опис інтер’єрів палацу Гредлів у джерелах зустрічається рідко: після 1917 року більшість квартир були розділені на комуналки, а розкішне оздоблення поступово втрачалося. За спогадами сучасників, опублікованими вже в еміграції, парадні сходи будинку мали мармурові ступені, кована огорожа сходів трималася на чавунних стійках із рослинним орнаментом. Стіни вестибюля облицьовували штучним мармуром, стелю прикрашала ліпна розетка з позолотою.
У квартирах, які займали самі Гредлі, за свідченнями очевидців, були паркетні підлоги з художнім набором, дубові двері з різьбленими фільонками, кахельні печі та каміни в кімнатах, що виходили на бік вулиці Інститутської. У вітальнях висіли кришталеві люстри, придбані, за однією з версій, на замовлення у Варшаві. Більшість цих речей не збереглася: після 1920 року меблі та обладнання були або вивезені, або розподілені між установами, які зайняли будівлю.
Сьогодні всередині будівлі можна побачити лише фрагменти колишнього оздоблення: залишки мармурових сходів, фрагменти ліпних карнизів у вестибюлі, обрамлення деяких дверних отворів на другому поверсі. Ці залишки і дають підставу дослідникам говорити про рівень архітектурного задуму, який не поступався тогочасним петербурзьким зразкам.
Доля Гредлів після 1917 року
Після встановлення радянської влади в Києві родина Гредлів, як і більшість київських підприємців іноземного походження, залишила місто. Частина родини емігрувала до Польщі, частина — до Чехословаччини. Архівні справи київського губернського відділу комунального майна свідчать про передачу будинку в державну власність у 1920 році. Колишні власники були записані до списку «колишніх людей», а їхнє майно підлягало націоналізації. За різними даними, в 1920-х роках у будівлі розміщувалися радянські установи, гуртожиток і навіть комунальні квартири на 4-5 сімей у кожній колишній парадній квартирі.
Радянський період: від комуналок до інститутів
У 1920–1930-х роках палац Гредлів, як і більшість київських особняків на Липках, використовувався нераціонально з погляду архітектури: в парадних залах облаштовувалися житлові кімнати, перегородки різали простір, історичне оздоблення зафарбовувалося або закривалося гіпсокартоном. Під час Другої світової війни будівля зазнала пошкоджень від вибухів і пожеж, але не була зруйнована. Після відступу німецьких військ у 1943 році міська влада провела тут аварійні роботи і знову заселила будинок.
У повоєнний період палац Гредлів поступово перетворився на офісну та інституційну будівлю. Тут у різні роки працювали:
- Редакції кількох київських журналів та газет.
- Науково-дослідні відділи проектних інститутів.
- Громадські організації та спілки архітекторів і реставраторів.
- Кафедри київських вишів, які орендували частину приміщень.
Саме тоді з’явилася практика часткової надбудови: у 1960-х роках з боку двору добудували технічний поверх, де розмістили вентиляційні камери і службові приміщення. Ця надбудова змінила силует будівлі з дворового фасаду, але з боку вулиці залишилася непомітною.
Статус пам’ятки архітектури
Ще в радянський період палац Гредлів був включений до списку пам’яток архітектури місцевого значення. Це врятувало будівлю від знесення під час кількох хвиль ущільнювальної забудови Липків у 1970–1980-х роках. У 2000-х роках пам’ятка отримала охоронний номер у державному реєстрі, а в 2010-х роках була затверджена історико-архітектурна довідка, яка описує основні елементи, що підлягають збереженню. Згідно з цією довідкою, до предмета охорони належать: фасади по обидва боки, міжповерхові карнизи, обрамлення вікон, балконні грати, мармурові сходи та елементи ліпнини у вестибюлі.
Сучасний стан і реставрація останніх років
Найбільш помітні зміни в історії палацу Гредлів за останні десятиліття — це поетапна реставрація, яка триває з перервами. Роботи почалися ще в 2014 році з відновлення покрівлі та водовідведення, щоб зупинити руйнування фасаду від протікань. У 2018–2019 роках провели реставрацію головного фасаду з боку вулиці Інститутської: тут замінили аварійні ділянки штукатурки, відновили ліпний декор, укріпили балконні плити. У 2021 році відновили аттик та центральний ризаліт. Частину цих робіт виконували реставратори, які спеціалізуються саме на київських будівлях кінця XIX — початку XX століття і працювали, зокрема, на будинках центральної частини Києва, де збереглася подібна стилістика неоренесансу.
У 2022–2023 роках реставрація сповільнилася через загальну ситуацію в країні, але не зупинилася повністю: проводилися протиаварійні роботи та консервація вже відреставрованих ділянок. Станом на 2026 рік повністю завершено реставрацію фасаду з боку вулиці Інститутської, частково — фасаду з боку Липської. Внутрішні інтер’єри залишаються переважно в тому стані, в якому їх отримали після комунального періоду: з перегородками і частково втраченим декором. Повернення до автентичного планування історики розглядають як окреме завдання на наступні роки.
Як побачити палац Гредлів і що звернути увагу
Палац Гредлів — це передусім архітектура фасаду. Найзручніший ракурс для огляду — з протилежного боку вулиці Інститутської, трохи нижче перехрестя з Липською. Тут добре видно симетричну композицію, центральний ризаліт з аттиком, балкони і верхній ярус вікон з аркадою. З боку Липської добре читається ритм вікон і рустований цоколь, який справляє враження кам’яного підвалу — характерний прийом для неоренесансу.
Усередину будівлі потрапити складно: частина приміщень використовується установами, частина — в процесі реставрації. У дні відкритих дверей, які час від часу проводять київські краєзнавчі організації, можна оглянути вестибюль, сходову клітину і один з відреставрованих поверхів. Найцікавіше для тих, хто цікавиться історією архітектури, — це збережені фрагменти мармурових сходів і залишки ліпнини в колишніх парадних залах.
Чому ця будівля важлива для Києва
Липки як район сформувалися саме завдяки таким прибутковим будинкам, як палац Гредлів. Вони визначили масштаб і ритм забудови, типовий для європейських столиць кінця XIX століття. Втрата хоча б одного такого будинку ламає історичну тканину кварталу і робить неможливим відтворення автентичного середовища. Саме тому реставрація палацу Гредлів розглядається в контексті збереження цілого ансамблю Липків, куди входять і сусідні будинки, і малі садиби, і навіть елементи озеленення вулиць.
Окремий пласт — це історія родини і доля власників. У київському контексті доля Гредлів — це типовий приклад того, як європейський підприємець іноземного походження інтегрувався в міське середовище, а потім був змушений його залишити. Сьогодні ім’я Гредлів практично невідоме киянам, хоча колись воно стояло в одному ряду з Терещенками, Бродськими, Ханенками. Збереження будівлі — це і спосіб повернути це ім’я в міську історію, хоча б як частину міської топоніміки спогадів.
Цікаві факти, пов’язані з палацом Гредлів
За роки свого існування будівля встигла побувати і приватним прибутковим будинком, і комунальним житлом, і офісом, і навіть тимчасовим притулком для переселенців післявоєнного часу. Серед маловідомих фактів, які вдалося встановити краєзнавцям, — кілька деталей, що доповнюють загальну картину:
- На початку XX століття в будинку Гредлів працювало невелике фотоательє, яке належало відомому київському фотографу. Кілька світлин із цього ательє збереглися в архівах і приватних колекціях.
- У 1918 році, під час протистояння різних урядів у Києві, у будівлі тимчасово розміщувався один із штабів, пов’язаний із гетьманською адміністрацією. Згодом приміщення використовувалося більшовицькими структурами.
- У міжвоєнний період у дворі будинку існував невеликий майданчик для гімнастики, де тренувалися київські спортсмени-початківці. Цей факт зафіксований у спогадах київських старожилів.
- Балкони з боку вулиці Липської довгий час використовувалися для встановлення гучномовців у 1960–1980-х роках, що спричинило локальні пошкодження ліпнини. Більшість цих пошкоджень уже відреставровано.
Питання збереження: що залишається зробити
Незважаючи на помітні успіхи реставрації, у палацу Гредлів залишається чимало проблем, типових для київських пам’яток такого рівня. Головні з них — це технічний стан внутрішніх комунікацій, необхідність реставрації інтер’єрів, а також доля дворових флігелів, які поки що перебувають у гіршому стані, ніж головний будинок. За оцінками фахівців, для повного відновлення будівлі як пам’ятки архітектури потрібно ще кілька років послідовної роботи і значні кошти.
Друга група питань — функціональна. Будівля потребує нового призначення, яке б дозволило поєднати збереження пам’ятки з реальним використанням. У європейській практиці такі прибуткові будинки часто стають музеями, культурними центрами, резиденціями міських установ або готелями невеликого формату. Для палацу Гредлів обговорюються різні варіанти: від міського культурного центру до відкритого архітектурного музею з частковим збереженням комунальних мешканців.
Третя група — це питання містобудівного контексту. Навколо палацу Гредлів у 2000–2020-х роках тривали суперечки щодо нових будівель, які можуть вплинути на сприйняття пам’ятки. Поки що вдалося зберегти висотні обмеження для нової забудови, але сама тема залишається в полі уваги київських архітекторів і міської влади.
Палац Гредлів у контексті європейської спадщини
Для європейських міст прибуткові будинки кінця XIX століття — це звичайний тип забудови, який рятує цілі квартали від перетворення на суцільний новий бетон. У Відні, Празі, Будапешті, Кракові такі будинки давно стали частиною туристичних маршрутів і джерелом доходів міських бюджетів. Київ у цьому сенсі поки що відстає, хоча потенціал району Липків — величезний. Палац Гредлів — один із десятків подібних об’єктів, які можуть скласти конкуренцію відомим європейським зразкам, якщо їх вдасться привести до ладу.
Зокрема, у Празі схожий за масштабом і стилем прибутковий дім на околиці Старого міста вдалося перетворити на культурний центр із бібліотекою, кав’ярнею і виставковими залами, зберігши при цьому автентичні інтер’єри. У Києві такі приклади поки поодинокі, але досвід останніх років показує, що реставрація пам’яток і повернення їм міського життя — це цілком реалістичний сценарій. Після повномасштабного вторгнення і відновлення міста це питання набуває ще й символічного значення: збереження історичної забудови — це спосіб повернути Києву його довоєнне обличчя і додати місту нових сенсів.
Порівняння з подібними пам’ятками Києва
У Києві є щонайменше п’ять-сім прибуткових будинків того самого періоду і стилю, що й палац Гредлів. Найвідоміші з них — будинок із химерами на Великій Житомирській, будинок Пінчука на Інститутській, будинок Люксембург на Банковій. Кожен із цих об’єктів має свою історію і свій ступінь збереженості. Палац Гредлів посідає серед них помітне, але не головне місце: він менш відомий широкому загалу, ніж будинок Городецького, проте краще зберігся як прибутковий дім зі своїм первісним плануванням. Це робить його особливо цінним для дослідників і реставраторів.
| Ознака | Палац Гредлів | Будинок Городецького | Будинок Люксембург |
|---|---|---|---|
| Рік спорудження | Початок 1900-х | 1901–1902 | Середина 1900-х |
| Стиль | Неоренесанс з елементами модерну | Модерн, ар нуво | Неоренесанс |
| Первісна функція | Прибутковий дім із квартирами | Прибутковий дім із квартирами | Прибутковий дім із квартирами |
| Стан фасадів | Частково відреставровані | Відреставровані | Відреставровані |
| Доступ для відвідувачів | Обмежений | Відкритий як музей | Закритий, держустанови |
Що варто знати перед відвідуванням
Якщо ви плануєте оглянути палац Гредлів під час прогулянки Липками, варто врахувати кілька практичних моментів. По-перше, внутрішні приміщення закриті для вільного відвідування. По-друге, фасади найкраще роздивлятися в ранкові години, коли сонце підсвічує ліпнину з боку Інститутської. По-третє, частина двору проглядається крізь грати брами, і в дні, коли працюють реставраційні майстерні, можна побачити фрагменти відновленого декору вже у дворі. Екскурсії київських краєзнавчих організацій, як правило, включають палац Гредлів до маршрутів «Липки архітектурні» і «Прибуткові будинки Києва» — це зручний спосіб потрапити всередину і почути деталі від фахівців.
Тим, хто цікавиться джерелами, варто звернути увагу на матеріали київського краєзнавчого музею, бібліотеки імені Вернадського та Національного художнього музею, де зберігаються світлини і документи, пов’язані з історією будинку. Частина цих матеріалів уже оцифрована і доступна онлайн, що дозволяє скласти уявлення про інтер’єри, яких сьогодні вже немає.
Часті запитання (FAQ)
Де саме в Києві розташований палац Гредлів?
Палац Гредлів стоїть на розі вулиць Інститутської та Липської, у самому центрі історичного району Липки, за кілька хвилин пішки від Хрещатика та Маріїнського палацу. Це одна з тих київських будівель, повз яку проходять тисячі людей щодня, не звертаючи уваги на її історію.
Коли саме був побудований палац Гредлів?
Будівлю споруджено на початку 1900-х років як прибутковий дім родини Гредлів. Точна дата першої згадки в документах київської міської управи — 1902 рік, коли затверджувався проєкт фасаду. Остаточно будинок був завершений і прийнятий в експлуатацію в 1904 році.
Чи можна зайти всередину палацу Гредлів?
Вільного доступу до інтер’єрів немає: у будівлі працюють державні установи та організації, частина приміщень перебуває в процесі реставрації. У дні відкритих дверей і під час екскурсій київських краєзнавчих організацій можна оглянути вестибюль, сходову клітину і один з відреставрованих поверхів.
Хто жив у палаці Гредлів до 1917 року?
У будинку мешкали заможні київські родини, переважно представники інтелігенції та чиновництва: юристи, лікарі, інженери, викладачі університету Святого Володимира. Самі Гредлі займали окрему квартиру на другому поверсі, решта приміщень здавалися в оренду.
Чи є палац Гредлів пам’яткою архітектури?
Так, будівля має статус пам’ятки архітектури. Вона перебуває під охороною держави, а її фасади, сходи та елементи ліпнини внесено до предмета охорони відповідно до затвердженої історико-архітектурної довідки.
Хто фінансує реставрацію палацу Гредлів?
Реставрацію фінансує переважно державний бюджет у рамках програми збереження історичної забудови Києва. Частину коштів виділяють профільні міські фонди. Окремі етапи робіт виконувалися на умовах співфінансування з міжнародними грантами, спрямованими на збереження культурної спадщини.
Що буде з палацом Гредлів після повної реставрації?
Остаточного рішення про майбутнє функціональне призначення будівлі поки що немає. Обговорюються варіанти перетворення на міський культурний центр, відкритий архітектурний музей або багатофункціональний простір із частковим збереженням комунальних мешканців. Рішення залежить від фінансування і позиції міської влади.
Чим палац Гредлів відрізняється від будинку Городецького?
Обидва будинки збудовані як прибуткові, але в різних стилях: палац Гредлів — неоренесанс із елементами модерну, будинок Городецького — модерн в ар нуво. Палац Гредлів менш відомий і менш розрекламований, проте краще зберігся як прибутковий дім зі своїм первісним плануванням, що робить його ціннішим для дослідників.
Палац Гредлів залишається одним із тих київських будинків, які варто знати не лише за назвою, а й за історією. Це повноцінна міська пам’ятка, яка поступово повертається в активне життя міста. Якщо ви цікавитесь архітектурою Липків і хочете краще розуміти Київ початку XX століття, почніть із прогулянки повз нього — а далі вже самі вирішите, чи захочете зазирнути всередину під час наступної екскурсії. Якщо ж шукаєте суміжні теми, зверніть увагу на наші матеріали про історію ДСНС та про банківські виписки.
Залишити відповідь